Хакери атакували білоруський завод, вимагаючи звільнити політв’язнів
Хакерське угруповання «Кіберпартизани» стверджує, що зламало комп’ютери і системи безпеки найбільшого хімічного підприємства Білорусі «Гродно Азот». Хакери обіцяють відновити дані, коли на свободу вийдуть працівники заводу, заарештовані під час протестів проти результатів президентських виборів 2020 року, а також 75 політв’язнів з найгіршим станом здоров’я.
Хакери заявляють, що під їхнім контролем опинився сайт компанії, електронна пошта, сотні робочих комп’ютерів, сервери, системи безпеки і камери спостереження. Також порушена робота котельні.
Сайт «Гродно Азоту» не працює з 17 квітня.
Співробітник заводу 18 квітня на умовах анонімності розповів Радіо Свобода, що напередодні «на заводі був великий галас».
«Люди це обговорювали. Всі знають, що сталося і хто це зробив. Але я не знаю, наскільки напад вплинув на роботу», – сказав співробітник.
Офіційні представники «Гродно Азоту» відмовилися від коментарів і поклали слухавку, коли кореспонденти Радіо Свобода зателефонували за коментарем.
Юліана Шаметавець із групи «Кіберпартизани» 18 квітня повідомила Радіо Свобода, що кібератака готувалася кілька місяців. «Атака була досить масштабною і, можливо, вплинула не лише на документацію й мережі, але й на виробництво продукції», – сказала вона, додавши, що атака виявила слабкість електронних систем, які використовуються промисловими підприємствами Білорусі.
Декількох працівників заводу заарештували під час і після мітингів 2020 року, багато з них пізніше отримали тривалі терміни ув’язнення.
У лютому минулого року суд у Гомельській області Білорусі засудив 10 активістів «Робітничого руху», що складається з працівників «Гродно Азоту», за звинуваченням у державній зраді та створенні екстремістського угруповання. Рух виник у 2020 році на тлі загальнонаціональних протестів проти оголошених результатів виборів про переобрання Лукашенка.
Рух намагався організувати страйки на «Гродно Азоті» й іншому підприємстві, Білоруському металургійному заводі (БМЗ), також розташованому на південному сході Гомельської області.
69-річний Лукашенко посилив контроль над країною після виборів у серпні 2020 року через жорсткі арешти десятків тисяч людей. Побоюючись за свою безпеку, більшість опозиціонерів залишили країну.
Захід відмовився визнати результати виборів і не вважає Лукашенка легітимним лідером Білорусі. Багато держав запровадили кілька раундів санкцій проти його режиму у відповідь на придушення інакомислення в країні.
Форум